Маестро італійської опери
(до 210-річчя від дня народження Джузеппе Верді)
10 жовтня минуло 210 років від дня народження Джузеппе Фортуніно Франческо Верді, творчість якого є одним із найбільших досягнень світового оперного мистецтва. До відділу мистецтв завітали читачі на музичне знайомство з популярними творами італійського композитора.
Творча спадщина Дж. Верді — це 26 опер, реквієм, твори вокальної та інструментальної музики. Репертуари сучасних театрів усього світу насичені творами великого маестро: «Набукко і Травіата», «Аіда і Дон Карлос», «Трубадур і Бал Маскарад», «Отелло і Ріголетто», «Макбет і Корсар». Музика його творів сповнена глибокого драматизму, яскраво контрастна. Дж. Верді перший композитор, який спеціально займався пошуком сюжету для лібрето, використовуючи сюжети літературних творів В. Шекспіра, А. Дюма, Ф. Шиллера, В. Гюго, біблійні сюжети. Він створював психологічно глибокі, життєво правдиві образи і увійшов в історію музики як великий художник-реаліст. Музика його опер насичена народнопісенними інтонаціями й ритмами. Розвиток творчості Верді тісно пов’язаний із національно-визвольним рухом італійського народу, він створив героїко-патріотичні опери «Навуходоносор» (1842); «Ломбардці» (1843). Хори цих опер стали в Італії народними революційними піснями і звучать й нині. Світову славу композиторові принесли твори «Ріголетто» (1851); «Трубадур», «Травіата» (1853) та ін., в яких композитор головну увагу зосередив на особистій драмі, з великою художньою силою змалювавши картини соціальної нерівності. Вершиною творчості Верді є монументально-героїчна опера «Аїда» (1870) і музична трагедія «Отелло» (1887). У 1892 році Верді пише останню комічну життєрадісну оперу «Фальстаф». Його твори, що відображали цілі епохи, стали вершиною не тільки італійської, але і світової опери і є найпопулярнішими та найбільш виконуваними на сценах музичних театрів.
